|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Расширение ЕС - новые рабочие места?
Новая волна расширения ЕС еще больше фрагментирует европейский рынок труда. Граждане Румынии и Болгарии получат право работы лишь в девяти европейских...
Фрилансер сегодня. Плюсы и минусы такой работы
Не секрет, что люди, профессионально занимающиеся теорией и практикой бизнеса просто без ума от военной терминологии - тут тебе и тактика со стратегие...
Читаем резюме по методу Шерлока Холмса
«Мы, кажется, вступили в область догадок, — заметил доктор Мортимер.
— Скажите лучше — в область, где взвешиваются все возможности, с тем, чтобы выб...
ТЕЛЕФОННЫЙ МАРКЕТИНГ: плюсы и минусы
Телефонный маркетинг составляет львиную долю прямого маркетинга и является, по сути, рекламой по телефону. Эта форма продаж позволяет существенно экон...
Деньги — худший подарок. Как работодателю отпраздновать Новый год с пользой
Практически ни один новогодний корпоративный праздник не обходится без подведения итогов, торжественных вручений и раздачи подарков. Эксперты сходятся...
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцініть цінності
У солідних компаніях, де за культуру відповідають окремі спеціалісти, вона зазавичай складна і має безліч нашарувань. Іноді працівникам, щойно прийнятим на роботу, читають цілий курс про історію компанії й про те, як, враховуючи усю цю спадщину, слід поводитися на роботі.
Корпоративна історія може містити легенди про предків-засновників та їх правлячих нащадків, висловлення й афоризми, девізи, гасла та символи. Все це варто знати — і не тому, що так заведено, а через те, що один раз зрозумівши стратегію компанії, вам простіше буде мислити у тому ж ключі. Раціоналізаторська пропозиція в дусі батька-засновника буде важити в очах керівництва більше, ніж просто ідеї.
Правило №1. Пам’ятайте про заявлену стратегію компанії і вірте в неї. Не упускайте можливості пов’язати свої дії з корпоративними цінностями
Усвідомте правила гри
Корпоративна культура є скрізь — навіть там, де про неї й не підозрюють. Це те, що називається "у нас так заведено" і стосується усього, починаючи від манери обідати на роботі і закінчуючи загальними святами. По суті, для співробітника повинно бути неважливо, йде мова про гречку в термосі або ж про обіди з виделкою і ножем у світлій їдальні на очах у начальства,— його справа прийняти заведений порядок. І чим раніше він засвоїть принципи корпоративної культури, тим швидше стане своїм.
Можна, звичайно, поплисти проти течії і, замість того щоб разом з усіма йти в їдальню, давитись принесеними бутербродами. Але це перший крок до того, щоб виглядати аутсайдером.
Приходити на нове робоче місце зі своїм “уставом” не варто. І навіть питання ставити не поспішайте — можете ненароком поранити тендітні корпоративні серця. Приміром, у одній дуже відомій свого часу компанії в кожному кабінеті висіли портрети творця (причому зовсім не покійного). Дуже гідна претендентка мала необережність поцікавитись, навіщо це потрібно, і в жарт порівняла власника з вождем світового пролетаріату. Глибоко ображений менеджер з кадрів гумору не оцінив і після сухої бесіди з дівчиною відправив її документи в кошик.
Правило № 2. З першої ж хвилини придивляйтесь, прислухайтесь, робіть висновки і грайте в ту ж гру
Вчіться відпочивати корпоративно
Ще одна важлива частина корпоративної культури — дозвілля. Відпочивати люблять усі, проте уявляють це по-різному. Тому в одній компанії свята виходять природніми й радісними, в іншій же співробітників змушують "веселитися", болісно поглядаючи на годинник.
Пропускати корпоративні вечірки дуже не рекомендується (відразу ж зарекомендуєте себе "некорпоративною" людиною, а це іноді коштує репутації). В одній компанії керівники вирішили відзначати дні народження співробітників обов'язковими святами: з кульками-тортиками, індивідуальним подарунком, концертом у виконанні співробітників — але головне “щоб усі були”! У результаті кожен такий день народження (а траплялися вони практично щотижня ) перетворювався на катування. Мучився, червоніючи від сорому, іменинник. Співробітники знемагали від натягнутості заходу і згодні були прочитати якого завгодно вірша, аби тільки свято скоріше добігло кінця. Раділи, схоже, тільки керівники, що кожного разу реалізували свої приховані педагогічні таланти, стомлюючи весь колектив конферансом "Нумо, діти, станем в коло!". Проте, як би там не було, усі, хто справно відвідував “гулянки”, були в керівництва у фаворі.
Правило №3. Не уникайте колективу і можливості продемонструвати свою соціальність
Прийняти корпоративну культуру — значить стати адекватним компанії та заведеним у ній порядкам. Той, хто не відповідає принципам і нормам організації, рано чи пізно з неї підуть. Отож, якщо ви хочете жити у новій родині довго і щасливо, засвоювати її культурні (навіть якщо й не дуже) цінності обов'язково прийдеться.
|
| Вернуться к оглавлению... |
|
|
|
|
